свистання — Словник української мови Грінченка

свистання — свиста́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
свистання — -я, с. Дія за знач. свистати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
свистання — СВИСТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. свиста́ти і звуки, утворювані цією дією. Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію, але його уста тремтіли .. і зо свистання не вийшло нічого (І. Франко); Знову різало повітря якесь гостре свистання .. Словник української мови у 20 томах
свистання — СВИСТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. свиста́ти і звуки, утворювані цією дією. Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію, але його уста тремтіли.. і зо свистання не вийшло нічого (Фр., VII, 1951, 237); Знову різало повітря якесь гостре свистання.. Словник української мови в 11 томах