сирівець
Сирівець, -вцю и -вця
м.
1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.
Словник української мови Грінченка