Словник української мови Грінченка

скавуліти

Скавуліти, -лю, -лиш

гл. = скавучати. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. скавуліти — скавулі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. скавуліти — див. говорити; плакати; скавучати  Словник синонімів Вусика
  3. скавуліти — -лю, -лиш, недок. Те саме, що скавучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скавуліти — СКАВУЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Те саме, що скавуча́ти. Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська); Песик Ложка, що був, як і завше, біля свого Мамая, тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. скавуліти — I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М.  Словник синонімів української мови
  6. скавуліти — СКАВУЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Те саме, що скавуча́ти. Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (Коб., І, 1956, 551); Песик Ложка, що був, як і завше, біля свого Мамая, тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах