скаженкуватий

Скаженкуватий, -а, -е

Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.

Значення в інших словниках

1. скаженкуватий — скаженкува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. скаженкуватий — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
3. скаженкуватий — -а, -е, розм. Дещо нестримний у гніві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах