скаженкуватий

СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Дещо нестримний у гніві.

Він скаженкуватий (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. скаженкуватий — скаженкува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. скаженкуватий — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
3. скаженкуватий — -а, -е, розм. Дещо нестримний у гніві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. скаженкуватий — Скаженкуватий, -а, -е Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка