скажено
СКАЖЕ́НО.
Присл. до скаже́ний 2, 3.
Бжеський скажено смикнув поводи (З. Тулуб);
Козак скажено скрикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський);
Селом знову скажено пролетів тарантас і вершники (М. Стельмах);
Розколюється небо від громів і блискавиць, скажено ревуть вітри, клекоче дощ (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)