скажено
СКАЖЕ́НО. Присл. до скаже́ний 2, 3.
Бжеський скажено смикнув поводи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20);
Козак скажено скрикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Янов., І, 1958, 87);
Селом знову скажено пролетів тарантас і вершники (Стельмах, І, 1962, 624);
Розколюється небо від громів і блискавиць, скажено ревуть вітри, клекоче дощ (Загреб., Шепіт, 1966, 345).
Словник української мови (СУМ-11)