скаженкуватий СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Гр.). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках скаженкуватий — скаженкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови скаженкуватий — див. сердитий Словник синонімів Вусика скаженкуватий — -а, -е, розм. Дещо нестримний у гніві. Великий тлумачний словник сучасної мови скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах скаженкуватий — Скаженкуватий, -а, -е Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у. Словник української мови Грінченка