скупити
Скупи́ти, -плю́, -пиш
гл.
1) см. скупати.
2) см. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.
---------------
Скупити, -плю, -пиш
гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.
Словник української мови Грінченка