Словник української мови Грінченка

скік

Скік! I

межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65.

---------------

Скік, ско́ку II

м.

1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513.

2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121.

3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6.

4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. скік — скік 1 іменник чоловічого роду стрибок скік 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. скік — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
  3. скік — I скоку, ч. 1》 Те саме, що стрибок 1), 4). 2》 Швидкий рух стрибками. 3》 перен., заст. Стрибок (у 2 знач.). 4》 Танець з підскоками. || Певний ритмічний рух у танці. 5》 звичайно мн., діал. Пороги. II Уживається як присудок за знач. скікнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скік — див. скок, скачок  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скік — СКІК¹, ско́ку, ч. 1. Те саме, що стрибо́к 1, 4. Скакав [Василько] на лівій нозі.., а за кожним скоком викрикував: “Гоп!, гоп! гоп!” (Л. Мартович); З густої конюшини, потопаючи в ній по вушка, полохливо вистрибував високими скоками заєць (О.  Словник української мови у 20 томах
  6. скік — із (на) за́ячий (гороб’я́чий, гороби́ний, жа́б’ячий) скік. Дуже мало. На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр.. присл..); Там того поля — на заячий скік! (Укр.. присл..); — Все прочитали, отче?...  Фразеологічний словник української мови
  7. скік — ПОРО́ГИ (кам'янисте поперечне підвищення дна річки), СКІК діал. Серед степу блищав Дніпро. Клекотіли пороги (О. Довженко); А Черемуш, браття, глибокий, А Черемуш дикий, як біс!.. А Черемуш, браття, по скоках Розбиту дарабу поніс (Ю. Федькович).  Словник синонімів української мови
  8. скік — Скік, ско́ку; ско́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скік — СКІК¹, ско́ку, ч. 1. Те саме, що стрибо́к 1, 4. Скакав [Василько] на лівій нозі.., а за кожним скоком викрикував: «Гоп!, гоп! гоп!» (Март., Тв., 1954, 247); З густої конюшини, потопаючи в ній по вушка, полохливо вистрибував високими скоками заєць (Коб.  Словник української мови в 11 томах