скік — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

скік — див. стрибати Словник синонімів Вусика
скік — I скоку, ч. 1》 Те саме, що стрибок 1), 4). 2》 Швидкий рух стрибками. 3》 перен., заст. Стрибок (у 2 знач.). 4》 Танець з підскоками. || Певний ритмічний рух у танці. 5》 звичайно мн., діал. Пороги. II Уживається як присудок за знач. скікнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
скік — див. скок, скачок Словник чужослів Павло Штепа
скік — СКІК¹, ско́ку, ч. 1. Те саме, що стрибо́к 1, 4. Скакав [Василько] на лівій нозі.., а за кожним скоком викрикував: “Гоп!, гоп! гоп!” (Л. Мартович); З густої конюшини, потопаючи в ній по вушка, полохливо вистрибував високими скоками заєць (О. Словник української мови у 20 томах
скік — із (на) за́ячий (гороб’я́чий, гороби́ний, жа́б’ячий) скік. Дуже мало. На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр.. присл..); Там того поля — на заячий скік! (Укр.. присл..); — Все прочитали, отче?... Фразеологічний словник української мови
скік — ПОРО́ГИ (кам'янисте поперечне підвищення дна річки), СКІК діал. Серед степу блищав Дніпро. Клекотіли пороги (О. Довженко); А Черемуш, браття, глибокий, А Черемуш дикий, як біс!.. А Черемуш, браття, по скоках Розбиту дарабу поніс (Ю. Федькович). Словник синонімів української мови
скік — Скік, ско́ку; ско́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скік — СКІК¹, ско́ку, ч. 1. Те саме, що стрибо́к 1, 4. Скакав [Василько] на лівій нозі.., а за кожним скоком викрикував: «Гоп!, гоп! гоп!» (Март., Тв., 1954, 247); З густої конюшини, потопаючи в ній по вушка, полохливо вистрибував високими скоками заєць (Коб. Словник української мови в 11 томах
скік — Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65. --------------- Скік, ско́ку II м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. Словник української мови Грінченка