слезити

Слези́ти, -зю́, -зи́ш

гл.

1) Плакать. Гол. II. 564.

1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.

Значення в інших словниках

1. слезити — слези́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. слезити — I -ить, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). II -зю, -зиш, недок., зах. Плакати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слезити — СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (А. Свидницький); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах – видко, що по них слезить (І.  Словник української мови у 20 томах
4. слезити — СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (Свидн., Люборацькі, 1955, 18); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах — видко, що по них слезить (К.  Словник української мови в 11 томах