слобідка

Слобідка, слобідочка, -ки

ж. ум. отъ слобода.

Значення в інших словниках

1. слобідка — слобі́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. слобідка — -и, ж. 1》 Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. 2》 Те саме, що слобода 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря – поблизу Матроської слобідки під Маріуполем (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. слобідка — Слобі́дка, -дки, -дці; -бі́дки, -бі́док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там.  Словник української мови в 11 томах