слобідка
Слобідка, слобідочка, -ки
ж. ум. отъ слобода.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слобідка — слобі́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слобідка — -и, ж. 1》 Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. 2》 Те саме, що слобода 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря – поблизу Матроської слобідки під Маріуполем (Ю. Словник української мови у 20 томах
- слобідка — Слобі́дка, -дки, -дці; -бі́дки, -бі́док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Словник української мови в 11 томах