слобідка

слобі́дка

-и, ж.

1》 Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там.

2》 Те саме, що слобода 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слобідка — слобі́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря – поблизу Матроської слобідки під Маріуполем (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. слобідка — Слобідка, слобідочка, -ки ж. ум. отъ слобода. Словник української мови Грінченка
  4. слобідка — Слобі́дка, -дки, -дці; -бі́дки, -бі́док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слобідка — СЛОБІ́ДКА, и, ж. 1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Словник української мови в 11 томах