м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
солод —
со́лод іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
солод —
-у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. || перен., рідко. Те саме, що насолода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
солод —
СО́ЛОД, у, ч. 1. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш.
Словник української мови у 20 томах
солод —
Продукт штучного пророщування зерен (частіше — ячменю, рідше — жита, пшениці, вівса), що містить активні ферменти; використовується для оцукрення крохмалю при виробництві спирту, дріжджів, пива, квасу, кормів тощо.
Універсальний словник-енциклопедія
солод —
Со́лод, -ду, -дові, в -ді
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
солод —
СО́ЛОД, у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш.
Словник української мови в 11 томах