солод
СО́ЛОД, у, ч.
1. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін.
Без солоду пива не звариш. І ми вже звикли до того, що на солод ідуть тонни найкращого зерна (з наук.-попул. літ.);
Солод готують з зерна ячменю, вівса або жита (з наук. літ.);
Мусій Завірюха ніч і день клопотав коло зерна, перегортав, перелопачував, .. провівав, охолоджував, щоб не пішов овес на солод (К. Гордієнко).
2. Те саме, що насоло́да.
Осінь всім багата. Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі. Аж тріщить по клунях... Не життя, а солод! Так бриньчать на струнах; Справді ж лютий голод (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)