солод

со́лод

-у, ч.

Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін.

|| перен., рідко. Те саме, що насолода.

Значення в інших словниках

1. солод — со́лод іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. солод — СО́ЛОД, у, ч. 1. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш.  Словник української мови у 20 томах
3. солод — Продукт штучного пророщування зерен (частіше — ячменю, рідше — жита, пшениці, вівса), що містить активні ферменти; використовується для оцукрення крохмалю при виробництві спирту, дріжджів, пива, квасу, кормів тощо.  Універсальний словник-енциклопедія
4. солод — Со́лод, -ду, -дові, в -ді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. солод — СО́ЛОД, у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш.  Словник української мови в 11 томах
6. солод — Солод, -ду м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.  Словник української мови Грінченка