справний —
див. вродливий
Словник синонімів Вусика
справний —
-а, -е. 1》 Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. 2》 Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
справний —
СПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар); – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.
Словник української мови у 20 томах
справний —
Справний, як віл до корити. Іронічно про поганого робітника, який любить тільки їсти.
Приповідки або українсько-народня філософія
справний —
спра́вна ци́фра. Фіктивні позитивні показники в яких-небудь документах, паперах і т. ін. Окозамилювач, рвач дбав про одне: будь-якою ціною виконати план, добитися справної цифри (З газети); Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про...
Фразеологічний словник української мови
справний —
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
справний —
Спра́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
справний —
СПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.
Словник української мови в 11 томах