справний
СПРА́ВНИЙ, а, е.
1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання.
Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар);
– Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник);
* Образно. Література і мистецтво – могутня зброя, .. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (з газ.).
2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін.
“Шкода мені цього Коцюбенка! – думав мировий. – І пише гарно, і писар з його дуже справний .. Та ба! Прийдеться скинути його з місця” (І. Нечуй-Левицький);
У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Ю. Яновський);
// Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.).
– Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко);
Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи .. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (М. Стельмах);
Колгосп “Зоря” .. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Остап Вишня);
Дарина Єрмолаївна .. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (із журн.).
3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд.
– Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні.., – сказав Балабуха (І. Нечуй-Левицький);
– Я відлучився... – А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було, – повчав невдоволений батько (А. Шиян).
4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов'язки; старанний.
Де керівник гарний, там робітник справний (прислів'я);
Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Марко Вовчок);
Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (П. Дорошко);
Кочове життя зробило монголо-татар справними вершниками, добрими стрільцями з лука (з наук.-попул. літ.).
5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги; вгодований.
Це – молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули – Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (М. Познанська);
Справна жінка.
Словник української мови (СУМ-20)