справний

СПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання.

Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар);

– Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник);

* Образно. Література і мистецтво – могутня зброя, .. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (з газ.).

2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін.

“Шкода мені цього Коцюбенка! – думав мировий. – І пише гарно, і писар з його дуже справний .. Та ба! Прийдеться скинути його з місця” (І. Нечуй-Левицький);

У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Ю. Яновський);

// Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.).

– Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко);

Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи .. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (М. Стельмах);

Колгосп “Зоря” .. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Остап Вишня);

Дарина Єрмолаївна .. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (із журн.).

3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд.

– Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні.., – сказав Балабуха (І. Нечуй-Левицький);

– Я відлучився... – А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було, – повчав невдоволений батько (А. Шиян).

4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов'язки; старанний.

Де керівник гарний, там робітник справний (прислів'я);

Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Марко Вовчок);

Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (П. Дорошко);

Кочове життя зробило монголо-татар справними вершниками, добрими стрільцями з лука (з наук.-попул. літ.).

5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги; вгодований.

Це – молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули – Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (М. Познанська);

Справна жінка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справний — спра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. справний — Не зіпсований; (хто) акуратний, старанний, ретельний; (віл) вгодований. Словник синонімів Караванського
  3. справний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. справний — -а, -е. 1》 Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. 2》 Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справний — Справний, як віл до корити. Іронічно про поганого робітника, який любить тільки їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. справний — спра́вна ци́фра. Фіктивні позитивні показники в яких-небудь документах, паперах і т. ін. Окозамилювач, рвач дбав про одне: будь-якою ціною виконати план, добитися справної цифри (З газети); Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про... Фразеологічний словник української мови
  7. справний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. справний — Спра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. справний — СПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. Словник української мови в 11 томах
  10. справний — Справний, -а, -е Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410. Словник української мови Грінченка