справний
спра́вний
-а, -е.
1》 Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання.
2》 Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін.
|| Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварин, рослини і т. ін.).
3》 перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд.
4》 Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов'язки; старанний.
5》 Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги, жирності; вгодований.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справний — спра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- справний — Не зіпсований; (хто) акуратний, старанний, ретельний; (віл) вгодований. Словник синонімів Караванського
- справний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- справний — СПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар); – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. Словник української мови у 20 томах
- справний — Справний, як віл до корити. Іронічно про поганого робітника, який любить тільки їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
- справний — спра́вна ци́фра. Фіктивні позитивні показники в яких-небудь документах, паперах і т. ін. Окозамилювач, рвач дбав про одне: будь-якою ціною виконати план, добитися справної цифри (З газети); Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про... Фразеологічний словник української мови
- справний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- справний — Спра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справний — СПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. Словник української мови в 11 томах
- справний — Справний, -а, -е Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410. Словник української мови Грінченка