1. Великий тлумачний словник сучасної мови

справлятися

справля́тися

-яюся, -яєшся, недок., справитися, -влюся, -вишся; мн. справляться; док.

1》 Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що-небудь.

|| Здійснювати що-небудь, налагоджувати якісь справи, управлятися з якими-небудь турботами і т. ін.

|| Закінчувати яку-небудь роботу, якісь справи.

|| Долати віддаль до якого-небудь пункту, місця і т. ін. і повертатися назад.

|| розм. Вправно з'їдати що-небудь.

2》 Одержувати перемогу, верх над ким-, чим-небудь у бійці, битві і т. ін.

|| Переборювати труднощі при вивченні, освоєнні і т. ін. чого-небудь.

|| Осилювати, долати те, що вимагає певних фізичних зусиль.

|| Уміти підкоряти своїй волі, змушувати слухати.

|| розм. Перевиховуючись, робитися кращим.

|| перен. Перемагати, пересилювати в собі які-небудь почуття.

3》 Дізнаватися, з'ясовувати що-небудь.

|| З'ясовувати, перевіряти що-небудь, користуючись певними даними, довідниками і т. ін.

4》 розм. Направлятися куди-небудь.

5》 розм. Забезпечувати себе чим-небудь необхідним.

|| Придбавати певну кількість грошей, матеріалів і т. ін. для чого-небудь.

6》 тільки недок. Пас. до справляти 1), 4), 6).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справлятися — справля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. справлятися — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. справлятися — [спраўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. справлятися — СПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. спра́вляться; док. 1. Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. справлятися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. справлятися — СПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. спра́вляться; док. 1. Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь доручення, обов’язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах