1. Великий тлумачний словник сучасної мови

справляти

справля́ти

-яю, -яєш, недок., справити, -влю, -виш; мн. справлять; док., перех.

1》 розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати.

|| Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.).

|| Виконувати культові обряди.

Справляти заручини — святкувати заручини, гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою і нареченим.

2》 Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін.

|| Спричиняти що-небудь, бути причиною чогось.

|| Робити, здійснювати щось відносно кого-, чого-небудь. Справляти враження.

Справляти вплив на кого, що — діяти певним чином на кого-, що-небудь; впливати.

3》 Виконувати, здійснювати що-небудь.

|| Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. Справляти службу.

4》 Усувати пошкодження, несправності, лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.

|| розм. Робити правильним, вносити правки в друкований чи рукописний текст; виправляти.

|| розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювати йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки і т. ін.

5》 розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати власником чогось.

|| Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.).

6》 з кого – чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.).

7》 розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись.

|| Направляти кого-небудь у певному напрямку.

8》 розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справляти — справля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. справляти — (свято) відзначати, святкувати, обходити, відбувати; (одяг) набувати, купувати, р. придбавати; (баль) влаштовувати, організовувати, уряджати, спо- (обряд) виконувати; (галас) зчиняти, здіймати, збивати; (обід) давати; (тризну, теревені) правити... Словник синонімів Караванського
  3. справляти — див. виконувати Словник синонімів Вусика
  4. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., що. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. – Новосілля вже справляли? – запитав Марію Рубанюк (І. Цюпа); Надходить осінь. Словник української мови у 20 томах
  5. справляти — (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). справля́ти бала́чку. Фразеологічний словник української мови
  6. справляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  7. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., перех. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. Словник української мови в 11 томах
  8. справляти — Справля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. Словник української мови Грінченка