справляти

СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., що.

1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати.

– Новосілля вже справляли? – запитав Марію Рубанюк (І. Цюпа);

Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Марко Вовчок);

Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять татари та й чсе надбане людом пограбують і спустошать (з легенди);

Вже, може, цієї весни справлять вони вхідчини в нову хату (М. Стельмах);

// Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.).

– Князь справляв бучні бенкети. Приїжджала сила гостей (І. Нечуй-Левицький);

Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір'ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (М. Коцюбинський);

* Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (О. Олесь);

Багатії й шатер собі напнуть і справляють бал... (з переказу);

// Виконувати культові обряди.

– Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Л. Яновська);

Треба було після панахиди справити, за старовинним поганським звичаєм, поминки на “гробках” (З. Тулуб).

2. Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін.

Я люблю свою кімнату .. Але найбільшу радість справляє мені вікно. Цілий день в нього дивиться море (М. Коцюбинський);

Мені справляє Олена журбу: я боюся за її будучину (О. Кобилянська);

Помилився Тарас, думаючи, що ніхто вже не прийде попрощатися з ним: уже хлопчики радника справили йому велику втіху своєю присутністю (С. Ковалів);

Цей товариш Рибалко .. справляв зовсім інше враження (І. Багряний);

// Спричиняти що-небудь, бути причиною чогось.

– Нащо вам розворушувати те, що не зовсім ще загоїлося, що при найменшім доторканню справляє страшенний біль і муку? (Г. Хоткевич);

// Робити, здійснювати щось відносно кого-, чого-небудь.

Спеціально виготовлені прополісні мазі справляють болезаспокійливу дію (з наук.-попул. літ.).

3. Виконувати, здійснювати що-небудь.

Схудла-змарніла [Мар'я]..; ледве вештається по хаті; хатню роботу справляє, а останню вже Христя (Панас Мирний);

Посередині табору розташувався загін каштеляна Яна Жоравського, який справляв денну сторожу (П. Панч);

– Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло – біжу до тебе (Г. Квітка-Основ'яненко);

Дві роботи ти вже справив, На весь світ себе уславив (Л. Первомайський);

Деякі рослини справляють радіопротекторну дію (із журн.);

// Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним.

[Василь:] Тілько про свою славу дбають [ватажки], свої гордовиті заміри справляють, а до людей їм байдуже (Панас Мирний);

– Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив... (М. Старицький).

4. Усувати пошкодження, несправності, лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.

Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, .. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли (Панас Мирний);

– Мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Григорій Тютюнник);

Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як принявся, разом справили віз (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тося справила перемет – всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру (Ю. Смолич);

// розм. Робити правильним, вносити поправки в друкованому чи писемному тексті; виправляти.

“В небі місяць страшний” справді краще справити, – нехай буде “В небі місяць з'явився смутний” (Леся Українка);

Я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків (В. Стефаник);

// розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювати йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки і т. ін.

Майці дуже на сей раз закортіло стати вихователькою, як Іра, щоби справляти таких непристойних дітей (К. Гордієнко);

– Мені тут закидали, мовби я розігнав кадри! Ми хотіли справить Марка і Павлюка, та ці люди надто хворобливо ставляться до критики! (К. Гордієнко).

5. розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати володарем чогось.

– Я купив пару добрих коней, справив панську бричку, возив панів по всій околиці (І. Нечуй-Левицький);

– Хлівці повиправля, клуньку вкриє, таке все позапускане. А там конячку справить, та сам і хлібець сіятиме (А. Тесленко);

// Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.).

Вже недалечко були й зелені святки, а Роман і гадки не мав справляти для Соломії нову одежу (І. Нечуй-Левицький);

– Що ж, то, може, для спектакля маєш справляти костюми? – А так! (Леся Українка);

Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Т. Шевченко);

Має [Кузьма] що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив (М. Стельмах);

Кожній дитині він справляв примірник Біблії, коли та приходила до розуму.

6. з кого – чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.).

Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, – то Захара пошле (Грицько Григоренко);

Справляти податки.

7. розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись.

Одного дня панна Ніна знов веліла Іванові запрягати. Коли виїхали, казала йому справити фаетон в противний бік від того, в який звичайно їздили (І. Франко);

– Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! (Л. Яновська);

// Направляти кого-небудь у певному напрямку.

[Герасим (до Марусі) :] Та не рвися так. Матушка гуменя сама їх [гайдамаків] стріла і сюди справляє (Панас Мирний);

Ішло безперестану військо – а я Справляла його на берлінську дорогу (С. Воскрекасенко).

8. розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись.

Хотіла я раніш посилку сю справити, але перше ждала грошей, а потім два дні пішло на роботу (Леся Українка).

(1) Зару́чини справля́ти – святкувати заручини, гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою і нареченим.

– Коли ж, коханий пане канцлеру, думаєш справляти заручини? Треба мені, як сватові, це знати (І. Нечуй-Левицький);

– Хай Гнат віддасть червінця своїй Малані. Може, й заручини справлять (І. Пільгук);

– Я й забув, що Андрій заручини справляє... (В. Винниченко);

Ма́ти (справля́ти, роби́ти) / спра́вити (зроби́ти) вплив див. ма́ти²;

Роби́ти (зчиня́ти, справля́ти) / зчини́ти (спра́вити) га́лас (крик, го́мін і т. ін.) <�Нароби́ти га́ласу (кри́ку, го́мону і т. ін.)> див. роби́ти;

Роби́ти (справля́ти) / зроби́ти (спра́вити) приє́мність див. роби́ти;

Служи́ти (пра́вити, справля́ти) / відслужи́ти (відпра́вити, спра́вити) панахи́ду див. служи́ти;

(2) Справля́ти (верши́ти) / спра́вити (зверши́ти) та́їнство (та́їнства):

а) (чого і без дод.) виконувати, здійснювати певний церковно-культовий обряд.

Таїнство хрещення справив священик Павло Котляревський з пономарем (з мемуарної літ.);

У певних випадках священик може приймати сповідь не тільки в храмі, а й на прохання самого хворого чи його близьких, може звершити таїнство вдома або в лікарні (з рел.-церк. літ.);

б) (уроч.) робити що-небудь надзвичайно важливе.

Настає та мить особлива, коли, здається, сама природа звершує своє одвічне таїнство творення (О. Гончар);

(3) Справля́ти (гра́ти, гуля́ти і т. ін.) / спра́вити (зігра́ти, згуля́ти) весі́лля – святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження.

Старости заміняли хліб. Справили весілля (М. Коцюбинський);

Вона .. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (М. Коцюбинський);

Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний);

У Піщаному пізніше гуляють весілля – десь у грудні, в січні (Микита Чернявський);

Ніжній, тендітній дівчині припав до серця не зовсім зугарний, але дуже міцний туровський князь. Весілля гуляли в Гнєзні (С. Скляренко);

[Дранко:] Сусіде! Чи не помиритись нам на радощах та згуляти два весілля в один кошт! (М. Кропивницький);

Не про таке весілля мріяла мати. Думала, коли діти довчаться, згуляють весілля по-справжньому, добре підготувавшись, скликавши всіх родичів та знайомих заводських (О. Гончар);

(4) Справля́ти / спра́вити обі́д кому і без дод. – те саме, що Дава́ти (ста́вити) / да́ти (поста́вити) обі́д (див. дава́ти).

Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок).

◇ Зли́дні справля́ти див. зли́дні;

(5) Ли́пу справля́ти – обдурювати, підробляти (здебільшого документи).

– Я можу від лікарів посвідчення подати, що інвалід війни! – зухвало озвався Шпулька. – За півсотні мені яку завгодно липу на Галицькому базарі справлять (Ю. Смолич);

(6) Посиде́ньки справля́ти – нічого не робити, уникати роботи; байдикувати.

– Та сядьте, Онисіє Степанівно, та згорніть руки хоч на часок! – просив отець Харитін свою жінку. – Коли не втерплю сидячи: не люблю посиденьки справляти (І. Нечуй-Левицький);

[Оксана:] Хіба сьогодні неділя чи який празник, що посиденьки справлятиму? (М. Кропивницький);

(7) [По] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти) – нічого не робити, уникати праці.

– Там, у городі [місті], розкіш їм, воля, страху немає... От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний);

Пра́вити (справляти, розво́дити, точи́ти, плести́ і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти) тереве́ні (рідше тереве́ні-ве́ні) див. пра́вити²;

Продава́ти (купува́ти, справля́ти, лови́ти) ви́трішки див. продава́ти;

(8) Си́дні справля́ти – нічого не робити; нічим не займатися.

Електрика за все нам одробляє, І ми, звичайно, сиднів не справляєм (І. Вирган);

(9) Спра́вити парню́ – вилаяти, покарати, побити кого-небудь.

– Ходи, небоже, зараз я тобі справлю парню! – сказав Іван, ухопив Микиту за обшивку й таки виніс до сіней (Л. Мартович);

(10) Справля́ти (роби́ти) / спра́вити (зроби́ти) вра́ження – викликати в свідомості кого-небудь певне уявлення або думку про когось – щось.

Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (М. Коцюбинський);

Владко від першого разу, коли [Регіна] побачила його в коломийці, зробив сильне враження на неї (І. Франко);

“Троянові віки” справляють враження більшої розвинутості (з наук.-попул. літ.);

(11) Справля́ти (заво́дити) смі́хи та ре́готи (хи́хи та ре́готи, смі́шки) – безтурботно, у веселощах гаяти час.

На панщині вона не робила, як другі, а більше бавилась – заводила сміхи та реготи (Панас Мирний);

Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому у теплі вигріватися, Смішки справляти з гістьми (П. Грабовський);

Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар);

(12) Справля́ти дрижаки́ (дрижака́) – тремтіти, дрижати від холоду, страху і т. ін.

Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, аж жито дощем та вітром виложить, а Опанас своє: “Ловка погодка-о” (Грицько Григоренко);

Хіба він один тоді [у 30-і роки XX ст.] справляв дрижаки? (Б. Антоненко-Давидович);

(13) Справля́ти ма́ндри – мандрувати.

– Мені нужда, що вона в мандри вдарилась? Дивись – яка журба!!! Не первина їй мандри справляти... (Панас Мирний);

(14) Справля́ти мо́вча́нку – те саме, що Відповіда́ти / відповісти́ мо́вча́нкою (див. відповіда́ти).

Мати розмовляє з Одаркою, а вона [Христя] сидить – мовчанку справляє (Панас Мирний);

(15) Справля́ти нужду́ – задовольняти фізіологічні потреби.

В одну мить розсипаємося [арештовані] в сторони і... на подив самим собі, починаємо той горнути цигарку, а той справляти нужду (Ю. Збанацький);

(16) Справля́ти о́хи – скаржитися на своє безсилля, уникаючи роботи.

– Нам тепер, матінко, не охи справляти, а дбати про господарство. Від цього й державі користь, і нам зиск (С. Добровольський);

(17) Справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні) – нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи.

Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко);

Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (І. Вирган);

Походе́ньки та посиде́ньки справля́ти -.

Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тільки походеньки та посиденьки справляє (І. Нечуй-Левицький);

(18) Справля́ти свої́ діла́ – займатися своїми справами.

– Ну, Федоре, – сказав він, – ти тепер іди додому та справляй свої діла, а я з неділі накажу, щоб задля тебе хату будували (Панас Мирний);

Він [мессер Джері] водив їх [послів] .. мало не щоранку гуляти по місту, причому вони обов'язково проходили мимо Маріїнської церкви, біля якої держав свою пекарню Чісті, – сам же він і діло своє справляв (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(19) Справля́ти слу́жбу – те саме, що Слу́жбу служи́ти (див. служи́ти).

У кожній тварині вся цілість формується з суми Різних начатків; .. формують усі вони органи різні, Що неоднакову службу у цілому тілі справляють (М. Зеров);

Увага подвоюється, зіниці ширшають, побільшуюче скло справляє свою службу (М. Коцюбинський);

(20) Справля́ти (точи́ти) бала́чку – багато говорити (перев. про щось пусте, незмістовне).

– Ми [жінки] цікавіші од вас [чоловіків] і не всі любимо справляти балачку про квітки та вишивання (І. Нечуй-Левицький);

До столу .. знов сіли старі, точили не закінчену за вечерею балачку (А. Головко);

Ті́льки ха́хоньки справля́ти див. ха́хоньки;

Точи́ти (справля́ти) / сточи́ти бре́хні (брехе́ньки, побрехе́ньки) див. точи́ти¹;

(21) Хихітню́ справля́ти – сміятися.