справляти

(по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний).

справля́ти бала́чку. Вести пусту розмову. — Ми (жінки) цікавіші од вас (чоловіків) і не всі любимо справляти балачку про квітки та вишивання (І. Нечуй-Левицький).

справля́ти о́хи. Скаржитися на своє безсилля, уникаючи роботи. — Нам тепер, матінко, не охи справляти, а дбати про господарство. Від цього й державі користь, і нам зиск (С. Добровольський).

справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (І. Вирган). походе́ньки та посиде́ньки справля́ти. — Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тільки походеньки та посиденьки справляє (І. Нечуй-Левицький);

справля́ти смі́шки перев. з ким. Безтурботно, у веселощах гаяти час. Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський). справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі .. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний); Стояла (Тоня) в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар).

точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський); (Хуторянин:) Позалазивши в холодок, грали в “хвильки”, в “гарби”, в “дурня” та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник); — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справляти — справля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. справляти — (свято) відзначати, святкувати, обходити, відбувати; (одяг) набувати, купувати, р. придбавати; (баль) влаштовувати, організовувати, уряджати, спо- (обряд) виконувати; (галас) зчиняти, здіймати, збивати; (обід) давати; (тризну, теревені) правити... Словник синонімів Караванського
  3. справляти — див. виконувати Словник синонімів Вусика
  4. справляти — -яю, -яєш, недок., справити, -влю, -виш; мн. справлять; док., перех. 1》 розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. || Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). || Виконувати культові обряди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., що. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. – Новосілля вже справляли? – запитав Марію Рубанюк (І. Цюпа); Надходить осінь. Словник української мови у 20 томах
  6. справляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  7. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., перех. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. Словник української мови в 11 томах
  8. справляти — Справля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. Словник української мови Грінченка