1. Словник української мови Грінченка

справляти

Справля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. справити, -влю, -виш, гл.

1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. 158. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. Стор. МПр. 150. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. АД. І. 184. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. Мир. Пов. II. 46. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє. Мир. Пов. II. 93.

2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. МВ. І. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Чуб. V. 106. Справив собі пару коней. Грин. І. 200.

3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.

4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила. Ном. № 3221.

5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Федьк. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справляти — справля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. справляти — (свято) відзначати, святкувати, обходити, відбувати; (одяг) набувати, купувати, р. придбавати; (баль) влаштовувати, організовувати, уряджати, спо- (обряд) виконувати; (галас) зчиняти, здіймати, збивати; (обід) давати; (тризну, теревені) правити... Словник синонімів Караванського
  3. справляти — див. виконувати Словник синонімів Вусика
  4. справляти — -яю, -яєш, недок., справити, -влю, -виш; мн. справлять; док., перех. 1》 розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. || Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). || Виконувати культові обряди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., що. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. – Новосілля вже справляли? – запитав Марію Рубанюк (І. Цюпа); Надходить осінь. Словник української мови у 20 томах
  6. справляти — (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). справля́ти бала́чку. Фразеологічний словник української мови
  7. справляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  8. справляти — СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., перех. 1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. Словник української мови в 11 томах