спроможний —
-а, -е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. || Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось. || Який може, має можливості здійснити що-небудь. || Який має певну природну здатність до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спроможний —
СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Згідно з Ортегою, тільки філософське мислення, самоспоглядання спроможне вберегти істину від отруйних впливів політичної демагогії (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
спроможний —
ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал.
Словник синонімів української мови
спроможний —
Спромо́жний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спроможний —
СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Тільки свідомий і організований пролетаріат спроможний відвоювати народові справжню, не фальшиву свободу (Ленін, 8, 1970, 177)...
Словник української мови в 11 томах