Словник української мови Грінченка

співанка

Співанка, -ки

ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. ум. співаночка. Лукаш. 146.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. співанка — Пісня [I] співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
  2. співанка — спі́ва́нка 2 іменник жіночого роду пісня * Але: дві, три, чотири спі́ва́нки спі́ванка 1 іменник жіночого роду репетиція хору * Але: дві, три, чотири спі́ванки  Орфографічний словник української мови
  3. співанка — I сп`іванка-и, ж. Репетиція хору. II сп`ів`анка-и, ж. Те саме, що пісня. || Пісенні звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (П.  Словник української мови у 20 томах
  5. співанка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
  6. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич.  Словник української мови в 11 томах