Словник синонімів української мови

співанка

ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.; ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКА діал., ШУ́МКА діал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, — аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи — це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. співанка — Пісня [I] співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
  2. співанка — спі́ва́нка 2 іменник жіночого роду пісня * Але: дві, три, чотири спі́ва́нки спі́ванка 1 іменник жіночого роду репетиція хору * Але: дві, три, чотири спі́ванки  Орфографічний словник української мови
  3. співанка — I сп`іванка-и, ж. Репетиція хору. II сп`ів`анка-и, ж. Те саме, що пісня. || Пісенні звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (П.  Словник української мови у 20 томах
  5. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич.  Словник української мови в 11 томах
  6. співанка — Співанка, -ки ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. ум. співаночка. Лукаш. 146.  Словник української мови Грінченка