Значення в інших словниках
-
співанка —
Пісня [I] співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006]
Словник з творів Івана Франка
-
співанка —
спі́ва́нка 2 іменник жіночого роду пісня * Але: дві, три, чотири спі́ва́нки спі́ванка 1 іменник жіночого роду репетиція хору * Але: дві, три, чотири спі́ванки
Орфографічний словник української мови
-
співанка —
СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (П.
Словник української мови у 20 томах
-
співанка —
ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
співанка —
СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич.
Словник української мови в 11 томах
-
співанка —
Співанка, -ки ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. ум. співаночка. Лукаш. 146.
Словник української мови Грінченка