співучий
Співучий, -а, -е
1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у.
2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови ГрінченкаСпівучий, -а, -е
1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у.
2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови Грінченка