Словник української мови Грінченка

спільно

Спільно

нар. Совмѣстно, общими силами.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спільно — спі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. спільно — пр., ГУРТОМ, соборно, (з кіш) РАЗОМ, у спілці, на спілку, (удвох) обопільно, в парі; д. посполу.  Словник синонімів Караванського
  3. спільно — присл. Разом, гуртом, спільними силами. || у сполуч. з прикм. "з". Разом із ким-небудь. || Одночасно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спільно — СПІ́ЛЬНО, присл. Разом, гуртом, спільними силами. – Він усю виборчу справу на свої плечі взяв .. По селах їздить та людей підбадьорює, щоб усі спільно за діло бралися...  Словник української мови у 20 томах
  5. спільно — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є.  Словник синонімів української мови
  6. спільно — Спі́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спільно — СПІ́ЛЬНО, присл. Разом, гуртом, спільними силами. — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв.. По селах їздить та людей підбадьорює, щоб усі спільно за діло бралися… (Мирний, IV, 1955, 364)...  Словник української мови в 11 томах