нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
стовбуром —
сто́вбуром прислівник дибом, сторч незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
стовбуром —
СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч. Лице хмуре, чуб стовбуром – ознака, що Грицько уже хлебеснув (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
стовбуром —
присл., діал. Дибом, сторч. Очі стовбуром — погляд, втуплений в одну точку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стовбуром —
СТОРЧ (настовбурчившись, наїжачившись), СТОРЧАКА́, ДИ́БОМ, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., ЇЖАКО́М розм., СТОВБУРОМ діал. З його (козака) люльки сипонуло приском тютюну, і вуса стали сторч (О.
Словник синонімів української мови
стовбуром —
СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько уже хлебеснув (Мирний, III, 1954, 27). О́чі сто́вбуром — погляд, втуплений в одну точку. — Допився до того, що страшно глянути:.. очі — стовбуром, верзе таке, що й на голову не злізе (Мирний, III, 1954, 368).
Словник української мови в 11 томах