стовбуром
СТОРЧ (настовбурчившись, наїжачившись), СТОРЧАКА́, ДИ́БОМ, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., ЇЖАКО́М розм., СТОВБУРОМ діал. З його (козака) люльки сипонуло приском тютюну, і вуса стали сторч (О. Ільченко); Іван зрозумів це насправді, не в жарт. У нього сторчма піднялося волосся (Л. Первомайський); Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком (Остап Вишня); Лице хмуре, чуб стовбуром (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови