стовбуром

СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч.

Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько уже хлебеснув (Мирний, III, 1954, 27).

О́чі сто́вбуром — погляд, втуплений в одну точку.

— Допився до того, що страшно глянути:.. очі — стовбуром, верзе таке, що й на голову не злізе (Мирний, III, 1954, 368).

Значення в інших словниках

1. стовбуром — сто́вбуром прислівник дибом, сторч незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. стовбуром — СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч. Лице хмуре, чуб стовбуром – ознака, що Грицько уже хлебеснув (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. стовбуром — присл., діал. Дибом, сторч. Очі стовбуром — погляд, втуплений в одну точку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовбуром — СТОРЧ (настовбурчившись, наїжачившись), СТОРЧАКА́, ДИ́БОМ, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., ЇЖАКО́М розм., СТОВБУРОМ діал. З його (козака) люльки сипонуло приском тютюну, і вуса стали сторч (О.  Словник синонімів української мови
5. стовбуром — Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.  Словник української мови Грінченка