сторожко —
сто́рожко прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
сторожко —
СТО́РОЖКО. Присл. до сторожки́й. Припав до землі і сторожко чекав команди літній єфрейтор Бовдуляк (Ю. Бедзик); Спав я сторожко, хоч і був дуже струджений (І. Муратов); Тиснуться коні.
Словник української мови у 20 томах
сторожко —
Присл. до сторожкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сторожко —
Сто́рожко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сторожко —
СТО́РОЖКО. Присл. до сторожки́й. Припав до землі і сторожко чекав команди літній єфрейтор Бовдуляк (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 188); Ворог міг бути на кожному кроці, і ми сторожко вдивлялися в біле поле (Багмут, Онов.
Словник української мови в 11 томах