Орфографічний словник української мови

сторожко

сто́рожко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сторожко — СТО́РОЖКО. Присл. до сторожки́й. Припав до землі і сторожко чекав команди літній єфрейтор Бовдуляк (Ю. Бедзик); Спав я сторожко, хоч і був дуже струджений (І. Муратов); Тиснуться коні.  Словник української мови у 20 томах
  2. сторожко — Присл. до сторожкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторожко — Сто́рожко, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сторожко — СТО́РОЖКО. Присл. до сторожки́й. Припав до землі і сторожко чекав команди літній єфрейтор Бовдуляк (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 188); Ворог міг бути на кожному кроці, і ми сторожко вдивлялися в біле поле (Багмут, Онов.  Словник української мови в 11 томах
  5. сторожко — Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).  Словник української мови Грінченка