струпуватий

Струпуватий, -а, -е

1) = стрункий.

2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
2. струпуватий — -а, -е. Покритий струпами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. струпуватий — Струпува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).  Словник української мови в 11 томах