Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

струпуватий

Струпува́тий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  2. струпуватий — -а, -е. Покритий струпами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).  Словник української мови в 11 томах
  4. струпуватий — Струпуватий, -а, -е 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.  Словник української мови Грінченка