струпуватий

струпува́тий

-а, -е.

Покритий струпами.

Значення в інших словниках

1. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
2. струпуватий — Струпува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).  Словник української мови в 11 томах
4. струпуватий — Струпуватий, -а, -е 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.  Словник української мови Грінченка