струпуватий
СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами.
Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).
Словник української мови (СУМ-11)СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами.
Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).
Словник української мови (СУМ-11)