стільчик
Стільчик, -ка
м.
1) ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8.
2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130.
3) см. витушка.
Словник української мови ГрінченкаСтільчик, -ка
м.
1) ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8.
2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130.
3) см. витушка.
Словник української мови Грінченка