Значення в інших словниках
-
стільчик —
СТІ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стіле́ць 1. Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику (М. Коцюбинський); Дідусь .. сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (І.
Словник української мови у 20 томах
-
стільчик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до стілець 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стільчик —
підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика.
Фразеологічний словник української мови
-
стільчик —
Сті́льчик, -ка, -кові, на -ку; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стільчик —
СТІ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стіле́ць 1. Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику (Коцюб., І, 1955, 69); Дідусь.. сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (Багмут, Опов.
Словник української мови в 11 томах
-
стільчик —
Стільчик, -ка м. 1) ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) см. витушка.
Словник української мови Грінченка