суголовок

Суголо́вок, -вка

м.

1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у.

2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.

Значення в інших словниках

1. суголовок — су́головок іменник чоловічого роду суголо́вок іменник чоловічого роду межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка розм.  Орфографічний словник української мови
2. суголовок — СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (М. Драй-Хмара); Фургони повернули вузьким суголовком до .. куреня (І.  Словник української мови у 20 томах
3. суголовок — -вка, ч. 1》 розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. 2》 Частина вуздечки, що одягається на голову коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суголовок — МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом).  Словник синонімів української мови
5. суголовок — Су́головок, -ловка; -ловки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. суголовок — СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 120); Фургони повернули вузьким суголовком до.. куреня (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах