суголовок

су́головок

іменник чоловічого роду

суголо́вок

іменник чоловічого роду

межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка

розм.

Значення в інших словниках

1. суголовок — СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (М. Драй-Хмара); Фургони повернули вузьким суголовком до .. куреня (І.  Словник української мови у 20 томах
2. суголовок — -вка, ч. 1》 розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. 2》 Частина вуздечки, що одягається на голову коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суголовок — МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом).  Словник синонімів української мови
4. суголовок — Су́головок, -ловка; -ловки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. суголовок — СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 120); Фургони повернули вузьким суголовком до.. куреня (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. суголовок — Суголо́вок, -вка м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.  Словник української мови Грінченка