суголовок
СУГОЛО́ВОК, вка, ч., розм.
Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка.
Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (М. Драй-Хмара);
Фургони повернули вузьким суголовком до .. куреня (І. Нечуй-Левицький);
Микола знав, що .. суголовками він добереться до широкої польової дороги, яка допровадить його до рідного села (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)