судник

Судник, -ка

м.

1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144.

2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. ум. судничок.

Значення в інших словниках

1. судник — су́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. судник — -а, ч. 1》 Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. 2》 Поличка з образами; божник, божниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. судник — СУ́ДНИК, а, ч. 1. Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька .. жваво налагодила що слід до чаю, витягла з скрині в'язку бубликів, достала з судника десяток черствих пряників (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. судник — СУ́ДНИК, а, ч. 1. Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька.. жваво налагодила що слід до чаю, витягла з скрині в’язку бубликів, достала з судника десяток черствих пряників (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах