сумлінно

Сумлінно

нар. Добросовѣстно.

Значення в інших словниках

1. сумлінно — сумлі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сумлінно — пр., не за страх, а за совість, ретельно і всі п. ф. від СУМЛІННИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. сумлінно — СУМЛІ́ННО. Присл. до сумлі́нний. Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (М. Коцюбинський); Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
4. сумлінно — Присл. до сумлінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сумлінно — Сумлі́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сумлінно — СУМЛІ́ННО. Присл. до сумлі́нний. Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (Коцюб., І, 1955, 232); Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Мас., Степ, 1938, 12).  Словник української мови в 11 томах