пр., не за страх, а за совість, ретельно і всіп. ф.від СУМЛІННИЙ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
сумлінно —
сумлі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
сумлінно —
СУМЛІ́ННО. Присл. до сумлі́нний. Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (М. Коцюбинський); Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Т. Масенко).
Словник української мови у 20 томах
сумлінно —
Присл. до сумлінний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сумлінно —
Сумлі́нно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сумлінно —
СУМЛІ́ННО. Присл. до сумлі́нний. Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (Коцюб., І, 1955, 232); Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Мас., Степ, 1938, 12).
Словник української мови в 11 томах
сумлінно —
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Словник української мови Грінченка